"АМ. тм." - літературний ребус
Назва твору: «АМ/ТМ»\ Автор: Юрко Іздрик\ Видавець: Книжковий Клуб \Рік: 2010
Якщо ви хочете відпочити, почитати книгу із наявністю гострих перепетій, динамічним сюжетом і антагоністом, що із великими зусиллями долає виклики долі заради яскравого та грандіозного фіналу, раджу вам відкласти цю книгу на трохи пізніше. Можете вкинути її у відкрите вікно навпроти залюдненого тротуару. Навідміну від іншої сучасної літератури, окрім гематоми від удару, ця книга зароджує нові ідеї. «АМ/ТМ» – підбірка що приносить іншого роду задоволення. Не позбавлена усіх попередніх якостей, вона є свого роду головоломкою, склавши яку, читач, отримує неповторне та безперечно своєрідне відчуття власної участі у всьому що відбувається на сторінках книги.
Видатний творчий діяч, людина із технічною освітою, що проміняла точність науки на хаотичність мистецьких думок – Юрко Іздрик, укотре доводить, що книга не є статичним укладом параграфів та розділів, а буквально механічним пазлом із безкінечною варіативністю художніх світів.
Маючи достатньо знань у галузі комп’ютерної верстки, Юрко Іздрик виступає одночасно і дизайнером і укладником своїх книжкових видань. Що є безперечним плюсом для кожного автора.
Сама ж книга складається із трьох розділів, у кожному із них по 6 фрагментів-історій. Так само, як і забава із різнокольоровим кубиком, починати та вертіти оніричними сюжетами кожен читач може за своїм бажанням. В залежності від того, як саме ви почнете, продовжите та закінчите, кубик складеться по-різному. Хто сказав, що правильний варіант саме той, коли кожна сторона головоломки відповідає певному кольору? Відкиньте такі думки. Неймовірним є те, що не було раніше повтореним. Звідки ж візьметься радість від результату, який отримали сотні та тисячі людей раніше?
Експериментувати із текстом можна у буквальному сенсі. Кожний розділ розпочинається шаховою анаграмою-заставкою. Кожна історія у розділі, на перший погляд, аж ніяк не може бути пов’язана із іншими, але на те він і перший погляд.
Використання суржику, рендомних вставок із іноземних та неіснуючих мов аж ніяк не шкодить тексту. Текстовий шифр органічно вливається у власний потік свідомості.
Ця книга не на одне прочитання. Задумавши знову переглянути її навіть через день, можна отримати зовсім інший сюжет і трактування.
Ого... Чуваче, круто!)) Початок шикарний))) Може, трошечки більше б інфи про автора, але це таке. Подо, дуже)
Іздрик – зірка реальна. Тобто можна знехтувати розлогим коментарем про "життєвий і творчий шлях".
а реца кул. Хіба що мову я б місцями підправила.
дякую..)
а стосовно мови.. забрати слова за типом "рендом"?
та ну
не будьмо занудами
Мене навпаки початок трохи непокоїть, настільки рішуче відмісти десь відсодків 70 читачів, враховуючи, що в Україні сильна традиція читати в громадському транспорті, хоча, зновуж-таки, я "не в темі", тому може воно було і вірно.
ну тут же ж кому що... от мені Іздрик у маршрутці читається краще, ніж багато інших. Бо Іздрик – цікаво, а інші – для роботи.
іздрик для мене – як шість томів виготського. чомусь більше люблю книги, які хочеться перечитувати, а не ті, які треба перечитувати.)
давайте не будемо плутати грішне з праведним, а Виготського – з іздриком :)
риал ван))) сподо!))
так, трішечки б допрацювати мову...)) Позатим, зачепило)Дайте Іздрика!)
якщо Іздрик не іде до Каті, Катя сама має прийти до Іздрика :)
Спершу вона до мене приїде) А потім будемо думати, чи варто бідного дядю Юру травмувати своєю присутністю :D
Вісі хД
хДД
завтра ж його і поцуплю))))тільки чшшшшшш)))))
я сама цю книжку у трамваї читала десь минулої весни))
А Юрко – мій))) Він мені 3 номера "Четверга" попідписував "Якщо хочу – Ганні". Досі цікаво, до чого це)))